Відносини батьків і дітей

Я живу в багатодітній сім'ї в нас 4 дітей, я 2 яка народилася, у мене є старша сестра, і двоє брат та сестра. Сестра їй 21 вона ветеран війни, їй нещодавно зробили операцію складну, але суть не в тому, вона працює в іншому місці, і приїжджає додому, так от коли вона приїжджає я постійно стаю найгіршою дитиною в сім'ї виродок ( так інколи називає мама) вона зрозуміла що їй все дозволено і цим користується буває таке що вона робить щось навмисно аби на мене кричали і дозволили до сліз. Мама кричить на мене навіть тоді коли я мовчу і нічого погано взагалі не роблю, тато теж військовий він інколи стає за мене але це буває дуже рідко практично один два рази. У мене буває таке відчуття що мене народили аби я ходила приносила їм все прибирала і так далі, а ще вони кожен раз дорікають на те що вони постійно мені щось купляють і на це йде багато грошей (я їм казала не треба було мене родити і все було б чудово). Я зайняла перші місця в олімпіадах то вони навіть не привітали мене не підтримали з цих олімпіадах я їду на область і знову потрібні гроші і мама знову почала казати що на мене йде багато грошей (вона постійно скаржиться на те що немає грошей). Через це я почала пити спиртне на свій вік у великих дозах але це тільки на вихідних, а ще на вихідних вона зразкова мама і каже щоб я була в 12 дома коли всі інші мої однокласники які живуть через дорогу зі мною гуляють досхочу (вони теж п'ю разом зі мною) , не раз їй за це казала. Порадьте будь ласка що мені з ними робити, або ж виправитися самій, а ще я не з тих людей які будуть мовчати я буду кричати до останнього що я права у більшості випадків я права (моя мама ніколи не визнає те що вона не права) інколи мені здається що вони мені зовсім не рідні, а ще у дев'ятому класі я була на роботі і працювала на шкідливому для дітей людей заводі аби скупитися собі до школи і вона не нила (як постійно це робить ) моя сестра не працювала до 19 років і це для мене дуже образливо