Можливості захисту дихальної системи дітей від негативного впливу пасивного тютюнопаління

Актуальність

Усі системи організму людини мають захисні механізми. Дихальна система, що постійно контактує з агресивними факторами зовнішнього середовища (тютюновий дим, хімічні речовини), має декілька захисних бар’єрів, які становлять антиоксидантну систему легень.

У бронхах ця антиоксидантна система представлена: трахеобронхіальним слизом, сурфактантом та антиоксидантними ферментами.

Перший захисний бар’єр антиоксидантної системи створює мукоциліарний апарат бронхів, і саме він першим зазнає токсичної дії тютюнового диму. Порушується функція війок, які втрачають здатність ефективно переміщати слизове покриття та очищати бронхи від інгальованих часточок. Також вплив тютюнового диму призводить до гіпертрофії бронхіальних залоз, змінює склад слизу, який стає більш в’язким, що блокує дрібні бронхи. Усе це порушує бар’єрну функцію слизової оболонки бронхів, що, у свою чергу, викликає зміни білкових структур, клітинного метаболізму та призводить до дисфункції чутливих бронхіальних рецепторів. Дисфункції останніх змінюють стан бронхіальної чутливості й призводять до порушень регуляції бронхіального тонусу, секреції слизу, активності війчастого епітелію. На тлі цих змін частіше виникають гострі, рецидивуючі та хронічні захворювання органів дихання.

Для корекції порушень у мукоциліарному апараті бронхів у педіатричній пульмонологічній практиці широко використовують аерозольтерапію із застосуванням мінеральних вод, лужних і сольових розчинів. Останні активують елімінацію пилу та інших часточок, які потрапляють у дихальні шляхи, що сприяє активації війчастого епітелію та розрідженню в’язкого слизу бронхів, покращують лужний баланс, контактування з патологічно зміненими тканинами дихальних шляхів. Для профілактичної мети найбільш придатним є водний розчин натрію хлориду 0,9% (ізотонічний розчин) через здатність до саногенної дії на слизову оболонку дихальних шляхів завдяки забезпеченню постійності осмотичного тиску, відповідності вмісту мінеральних речовин у сироватці крові і, таким чином, забезпеченню рівноваги обміну речовин у клітинах слизової оболонки бронхіального дерева.

Перевага інгаляційного лікування аерозолями обумовлена доступністю, відсутністю травматизації хворого, швидкістю дії та повільною елімінацією лікувальних речовин з організму, здатністю забезпечувати найкращі умови контакту з патологічно зміненими тканинами дихальних шляхів. Водночас ультразвуковий розпил ізотонічного розчину підвищує дисперсність та проникаючу здатність, забезпечує швидке зменшення кашлю.

З урахуванням вищевикладеного метою даного дослідження було вивчення ефективності використання інгаляцій фізіологічного розчину в режимі ультразвукового розпилу для зменшення негативного впливу тютюнового диму на рецепторний апарат бронхів.

Матеріали та методи

У попередніх роботах нами було показано, що під дією тютюнового диму в першу чергу ще в дитячому віці порушається функціональний стан осморецепторів бронхів [4]. Тому динаміка показника їх функціо­нального стану була обрана нами за орієнтир щодо результату протекторної дії інгаляцій фізіологічного розчину в режимі ультразвукового розпилу.

У цьому були проведені клініко-функціональні обстеження у 20 дітей віком від 11 до 16 років. З них 12 дівчат (60 %) та 8 хлопців (40 %), у яких анамнестично та клінічно були відсутні будь-які прояви рецидивуючих чи хронічних захворювань дихальної системи. Усі діти зазнавали негативного впливу тютюнового диму: 5 активно (25 %) та 15 пасивно (75 %).

Дослідження функціонального стану осморецепторів цитоплазматичних мембран складу слизової оболонки бронхів у дітей виконувалось за допомогою проведення інгаляційного бронхопровокаційного тесту з неізотонічним подразником, як подразник використовували дистильовану воду за стандартною методикою. Оцінку функціонального стану осморецепторів слизової оболонки бронхів проводили до та після проведення курсу інгаляцій 0,9% NaCl.

Інгаляції ізотонічного розчину (0,9% NaCl) в режимі ультразвукового розпилу виконувались раз на день по 5 хвилин курсом 10 днів.

Контрольну групу становили 20 дітей-курців (5 активних та 15 пасивних) тієї ж вікової категорії, які не отримували курс інгаляцій 0,9% NaCl. У цій групі двічі з інтервалом 1 місяць проводили функціональні інгаляційні бронхопровокаційні тести з неізотонічним подразником для визначення функціонального стану осморецепторів слизової оболонки бронхів.

Статистично обробка отриманих даних проводилась на персональному комп’ютері у ліцензійній програмі Exсel (021-04691) в операційній системі Windows XP professional з використанням параметричних та непараметричних методів статистичного аналізу. Результати статистичної обробки даних приводились до показника р. Значення р < 0,05, вважались статистичним підтвердженням вірогідної розбіжності.

Результати та їх обговорення

Проведений аналіз результатів інгаляційного бронхопровокаційного тесту з неізотонічним подразником показав, що серед 20 дітей групи дослідження 6 мали стан підвищеної бронхіальної реактивності. Серед них у трьох реєструвалася підвищена бронхіальна чутливість (ПБЧ) середнього ступеня тяжкості та у трьох - легкого. В інших 14 дітей діагностувались нормальні реакції бронхів на неізотонічний подразник.

Після проведеного курсу інгаляцій ізотонічного розчину в режимі ультразвукового розпилу стан ПБЧ реєструвався лише у 2 з 20 дітей. У 18 пацієнтів максимальний відсоток зниження ОФВ1 від початкового його значення зменшився, що вказувало на зменшення чутливості бронхів та у 2 залишився на базальному рівні (Ркз < 0,01)

У контрольній групі, де діти не отримували інгаляцій 0,9% NaCl, при визначенні базальних рівнів реагування на неізотонічний подразник ПБЧ реєструвалось у 3 дітей та через місяць - у 4 з 20 дітей. Однак статистично ці зміни не мали вірогідної відмінності порівняно з групою дослідження (до профілактичного курсу - у 6, після - у 2 з 20) (c2 = 5 < c205 = 5,99 або р > 0,05). Результати функціональних інгаляційних бронхопровокаційних тестів з неізотонічним подразником показали, що у 19 дітей контрольної групи бронхіальна чутливість залишилась без змін, в 1 підвищилась (Ркз < 0,01).

Порівняльний аналіз змін стану бронхіальної чутливості на неізотонічний подразник у групі дітей, які отримували інгаляції фізіологічного розчину, та у групі контролю показав вірогідні розбіжності (c2 = 32,8 > > c201 = 9,21 або р < 0,01).

Подані результати показали, що негативні зміни у функціональному стані чутливих бронхіальних рецепторів, які виникають під дією тютюнового диму в дітей, можна зменшити шляхом застосування інгаляцій фізіологічного розчину в режимі ультразвукового розпилу. Загалом застосування курсу інгаляцій фізіологічного розчину в режимі ультразвукового розпилу зменшило рівні чутливості до неізотонічного подразника (дистильованої води) (Ркз < 0,01). Це характеризувало відновлення функціонального стану осморецепторів бронхів у дітей-курців. Порівняння частоти реєстрації змін у функціональному стані осморецепторів дітей-курців, які отримували курс інгаляції 0,9% NaCl, з результатами тестів контрольної групи виявило вірогідні розбіжності (Рc2 < 0,01).

Таким чином, застосування курсів інгаляцій ізотонічного розчину 0,9% NaСl позитивно впливає на функціональний стан чутливих осморецепторів цитоплазматичних мембран клітинного складу слизової оболонки бронхів. Вищезазначений метод є фізіологічним засобом, що не потребує значних економічних витрат. Тому цей антиоксидантний засіб можна рекомендувати для зменшення негативних змін у функціо­нальному стані чутливих бронхіальних рецепторів у дітей, що зазнають негативного впливу тютюнового диму. Найбільше це стосується дітей - пасивних курців, батьки яких не здатні відмовитися від тютюнопаління вдома.

Висновки

1. Застосування курсів ультразвукових інгаляцій ізотонічного розчину 0,9% NaСl позитивно впливає на функціональний стан чутливих осморецепторів бронхів.

2. Для зменшення негативного впливу тютюнового диму на найбільш вразливі відділи дихальної системи, чутливі бронхіальні рецептори, рекомендується використання ультразвукових інгаляцій фізіологічного розчину.

3. Профілактичні курси проводять протягом 7 днів, тривалість кожної інгаляції 5 хвилин.

За матеріалами www.mif-ua.com




Наиболее просматриваемые статьи: