Морфофункціональний стан серця дітей раннього віку з внутрішньоутробними інфекціями за даними ехокардіографії

Резніченко Ю.Г., Лебединець ОМ.

Запорізький державний медичний університет, м. Запоріжжя

Більшість випадків порушень серцевосудинної системи у дітей раннього віку з внутрішньоутробними інфекціями має малосимптомний перебіг, що ускладнює ранню діагностику і може сприяти хронізації процесу Аналiз морфофункціонального стану серця за даними ехокардіографії у дітей раннього віку з внутрішньоутробними інфекціями дає можливість провести ранню дiагностику, прогнозувати перебiг захворювання i контролювати ефективнiсть лiкування. Під наглядом було 54 дітей першого року життя, хворих на кардит на тлі внутрішньоутробних інфекцій. Пацієнти були розподілені на 2 групи: в першу групу ввійшли 34 дитини із токсоплазменною інфекцією; в другу групу 18 пацієнтів із кардитами на тлі віруснобактеріальних інфекцій. Группу порівняння склали 12 умовно здорових дітей, репрезентативних за віком та статтю. Лікування проводилось згідно стандартів лікування внутршньоутробних інфекцій, кардитів. У 22 дітей першої та 11 другої групи обстеження проводилось в динаміці через 712 місяців від початку лікування. Морфофункціональний стан серця визначався на підставі допплерехокардіографічного дослідження на апараті "Medisson 8000" в одно і двомірному режимах з розрахунком показників за загальноприйнятою методикою.

У дітей 1 и 2 груп спостереження виявлено достовірне зниження кінцеводіастолічного розміру (КДР) (2,2±0,05см і 2,2±0,09 см відповідно) та кінцеводіастолічного об’єму (КДО) (19,8±0,90 мл і 19,6±2,13 мл) лівого шлуночку до початку лкування в порівнянні зі здоровими дітьми (2,6±0,08см та 27,9±0,56 мл, p<0,05), що могло свідчити про порушення діастолічної релаксації міокарда лівого шлуночка. В динаміці через 712 місяців показники КДР і КДО в 2 групі наближались до показників здорових дітей, в 1 групі зберігалась тенденція до зниження їх. Одночасно в 1 і 2 групах виявлено достовірне збільшення показника відносної товщини стінок лівого щлуночку (ВТС) (0,6±0,02 і 0,6±0,03 ум.од. відповідно) в порівнянні з контрольною групою (0,4±0,02 ум.од., p<0,05) та достовірне підвищення маси міокарда лівого шлуночку (ММЛШ) (25,6±1,26 і 25,8±2,00 г відповідно) та індекса ММЛШ (ІММЛШ) (84,7±5,87 г/ м2 і 81,7±7,44 г/м2 відповідно) в порівнянні з показниками контрольної групи (21,6±1,25 г і 55,0±4,29 г/ м2). В групі дітей з кардитами на тлі віруснобактеріальних інфекцій показники ВТС, ММЛШ і ІММЛШ в динаміці спостереження наближались до показників групи контролю без достовірних розбіжностей з ними. В групі пацієнтів з токсоплазменною інфекцією виявлялось достовірне по відношенню до групи контролю (p<0,05) підвищення ВТС, ММЛШ і ІММЛШ (0,5±0,02 ум.од., 28,6±1,82 г та 70,6±4,34 г/м2 відповідно) і через 712 місяців від початку лікування. Виявленні особливості можуть свідчити про довготривале збереження морфофункціональних змін серця у дітей з токсоплазменною інфекцією.




Наиболее просматриваемые статьи: