Розлади свідомомості

Ceidomicnib - функція головного мозку людини, що полягає у відображенні об’єктивних властивостей предметів і явищ навколишнього світу, процесів, що відбуваються у ньому та регулюванні взаємозвязків людини з природою і соціальною дійсністю.

А.В. Снєжневський розрзняв 4 ознаки ясної свідомості:

  1. адекватне, правильне сприйняття оточуючого світу (не ілюзорне, не маячне і т.д.)
  2. правильна орієнтація в місті, часі і оточуючих особах.
  3. послідовністьмислення,відсутністьявищбезладності, інкогеренції.
  4. збереження пам’яті.

До вищеперерахованого слід додати ще одну ознаку нормальної свідомості - здатність до адекватного вербального та рефлекторного контакту. Якщо всі ці 4 ознаки мають зміни, то це свідчить про розлад
свідомості.

У кожний конкретний момент душевне життя людини може мати різні ступені свідомості від повністю ясного до несвідомого стану. Не дивлячись на істотні розбіжності, синдроми потьмареної свідомості мають чотири загальних ознаки (К.Ясперс), які ті єю чи іншою мірою притаманні кожному з них:

  1. нечітке сприйняття оточуючої реальності;
  2. дезорієнтування в місці, часі і ситуації;
  3. різні варіанти порушення мислення;
  4. порушення пам’яті (хворий повністю або частково забуває те, що з ним відбувалося під час хворобливого стану).

Окремо кожна з ознак ще не свідчить про порушення свідомості. Оглушення, наприклад, може зустрічатись при шизофренії.

Потьмарення свідомості може наставати раптово, або розвиватись поступово. Поступовому (наприклад, деліріозному) передує стан розгубленості, стрижень цього стану - гіперметаморфоз - стан надмірної відволікаємості, коли кожний новий подразник відразу привертає увагу хворого. Хворий втрачає домінантну лінію поведінки, відбувається постійне переключення уваги, дії набувають хаотичного характеру. Цей синдром вперше був описаний Верніке. А.В.

Снєжнєвський вважав, що в основі цього явища лежить патологічне посилення орєнтувального рефлексу.

Непсихотичні (непродуктивні) розлади свідомості

Ці розлади ще називають виключенням свідомості. Вони характеризуются одночасним порушенням раціонального і чуттєвого пізнання через виключення свідомості при ураженні стовбурової системи мозку.

Оглушеність - при цьому стані до свідомості доходять тільки сильні (фізичні або психічні) подразники. Сприйняття оточуючого неясне, розмите, спогади різко обмежені або відсутні. Орєнтування в місці і часі різко порушене або відсутнє, емоції знижені. Рухова активність відсутня або ослаблена. Міміка хворих невиразна. Вони звичайно сидять або лежать в одному положенні. Іноді спостерігаються явища ейфорії.

Обнубіляція - легка короткочасна форма оглушення з моментами просвітлення, коли до хворого на деякий час повертається свідомість, а потім знову ніби закривається хмарою.

Сомноленція - більш глибокій ступінь оглушення, який може перейти в сопор і кому.

Сопор - синдром загального порушення свідомості. Хворі нерухомо лежать, іноді спостерігаються безладні рухи. Із зовнішніх подразників сприймаються тільки дуже сильні, наприклад, біль. Знижена рефлекторна діяльність. Можуть спостерігатися патологічні рефлекси, вегетативні порушення. Спогади на період сопору не зберігаються.

Кома - повна втрата свідомості, відсутність реакцій на зовнішні та внутрішні подразники, зникнення рефлексів. При комі порушуються дихання, серцево-судинна діяльність, функція вегетативної нервової системи. Після коми залишається повна амнезія на період втрати свідомості.

Психотичні (продуктивні) розлади свідомості

Такі розлади ще називають потьмаренням свідомості. Вони характеризуются дезінтеграцією психічної діяльності внаслідок кіркових уражень.

Деліріозний синдром представлений масивною продуктивною психосимптоматикою. Спостергаються множинні, рухомі, сюжетні галюцинації, переважно зорові, тактильні. Маячні ідеї відношення, переслідування нестійкі, пов’язані з галюцинаціями та ілюзіями метаморфопсії. Емоційний стан і поведінка хворого відповідають змісту галюцинацій. В розвитку деліріозного синдрому спостергаються 4 стадії:






Наиболее просматриваемые статьи: