Наркоманія та токсикоманія (продовження...)

Клінічна картина

Опійна наркоманія

Для наркотизації використовують виготовлений у домашніх умовах екстракт із висушених головок опійного маку (“ширку”). 1 мл цього екстракту відповідає приблизно 10-60 мл 1% розчину морфіну. Опійний мак містить ряд алкалоїдів - морфін, кодеїн, - а шляхом специфічної хімічної обробки з нього отримують синтетичні опіати: промедол, омнопон, героїн та інші. За хімічною структурою ці препарати відносять до фенантренів.

Механізм дії опіатів полягає у наступному. В організмі людини було виявлено опіатні рецептори (мю, гама, дельта, капа та сигма), які знаходяться у ЦНС, ШКТ, кровотворній та імунній системі. Препарати групи морфіну стимулюють тільки мю-рецептори, що викликає наркотичний ефект. При стимуляції ін ших рецепторів ейфорія не виникає, але спостерігається анальгезія, пригнічення дихання та інші ефекти, властиві для опіатів.
У клінічній картині опійного сп’яніння виділяють чотири фази.

Перша фаза з’являється за декілька секунд після внутрішньовенного введення препарату (не спостергається при інших способах вживання) і триває до п’яти хвилин. Виникає відчуття тепла, приємного поколювання, яке піднімається від спини угору і сприймається суб’єктивно як дуже приємне. Людина відчуває радість, “прозріння”, голова стає легкою, все довкола стає яскравим. Мовою наркоманів це відчуття називається “прихід”. З часом це відчуття слабшає, а потім зовсім зникає.

Друга фаза починається з відчуття спокою, млявості, малорухливості, тепла. Зникає будь-яке хвилювання, пов’язане з проблемами, хворий сповнюється мрій. На другій стадії наркоманії зникає відчуття “кайфу”, зростає активність, з’являється бажання рухатись, спілкуватись, щось робити. Тривалість цієї фази - від двох до шести годин.

Третя фаза проявляється поверхневим, уривчастим сном тривалістю дві-три години.

Четверта фаза - фаза післядії, є непостійною. Відзначається поганим самопочуттям, головним болем, немотивованою рухливістю, може спостерігатись нудота, блювання.

В стані наркотичного сп’яніння виділяють такі порушення: соматичні (блідість шкіри, сухість слизових оболонок, брадикардія, зниження АТ, пригнічення дихання); неврологічні (різкий міоз із відсутністю реакції на світло, швидкою мовою, змазаною на висоті інтоксикації); психічні (явища образного ментизму, прискорення мислення, зміни настрою).

При передозуванні швидко наростають сонливість та оглушеність, що переходять у сопор або кому. Смерть настає від асфіксії в результаті паралічу дихального центру.

Перебіг опійної наркоманії має злоякісний характер: фізична залежність формується протягом 1-2 місяців, толерантність швидко зростає.

Коли таким хворим не вдається отримати наркотик, протягом першої доби у них виникають виражені афективні розлади (напруження, дратівливість, схильність до бурхливих реакцій з незначних причин), можуть спостерігатися суїцидальні спроби, спрямовані на те, щоб спонукати родичів дати гроші на придбання чергової дози наркотика. Характерні безсоння, зниження апетиту, різні вегетативні розлади.

При ІІ стадії опійної наркоманії спостергається більш виражений абстинентний синдром. Його ознаки виникають через 6-8 годин після останньої ін’єкції. Виникає дискомфорт, тривожність, дисфоричність, нездоланне бажання вжити наркотик.

Ознаки АС наростають лавиноподібно і досягають максимуму до кінця другої доби: нежить, спастичні болі у животі, зубний біль, тахікардія при нормальному АТ, сльозо- та слинотеча, нудота, блювота, пронос, втрата ваги. Характерні м’язові болі, болі у суглобах, пропасниця, анорексія, м’язовий тремор. У неврологічному статусі - м’язова гіпертонія, посилення сухожильних та періостальних рефлексів, лабільність черевних рефлексів, позитивний симптом Марінеску-Радовичі.

Зовнішній вигляд хворих під час гострого нападу АС змучений, обличчя бліде, риси обличчя загострені, очі запалі. Тривалість гострого періоду становить приблизно 10 діб, надалі симптоматика згладжується і проходить навіть без лікування, болі у м’язах починають зменшуватись на п’ятий-шостий день, апетит відновлюється першим, часто з’являється булімія, характерні довготривалі порушення сну.

На цій стадії відзначається зміна картини сп’яніння. Спостерігається згладжування або повна відсутність початкової вегетативної реакції на внутршньовенне введення наркотика (“приходу”), але вона може з’являтися знову при використанні різних домішок. Не спостергається виразного “кайфу” з лінивим задоволенням та малорухливістю. У хворого зростає активність, з’являється потяг до спілкування та домашньої праці.






Наиболее просматриваемые статьи: