Асфіксія новонароджених. Причини. Симптоми. Діагностика. Лікування. (продовження...)

Якщо внаслідок адекватної вентиляції стан дитини стабілізується і при цьому ЧСС більше 100 уд/хв, штучну вентиляцію можна припинити; якщо ж, не зважаючи на енергійні зусилля, зберігається брадикардія, слід почати оротрахеальну інтубацію.

Непрямий масаж серця проводять двома руками, розмістивши великі пальці на грудині трохи нижче лінії, що з’єднує соски, обхопивши рештою пальців грудну клітку. Під час проведенння непрямого масажу серця уникати компресії мечоподібного відростка, грудина повинна опускатися на глибину 1,5-2 см з частотою 90/хв. Якщо, не зважаючи на вентиляцію легень 100%-м киснем і непрямий масаж серця, зберігається брадикардія менше 80 уд/хв, необхідно провести катетеризацію пупкової вени і розпочати медикаментозну реанімацію в такій послідовності:

  • 1) якщо стан не поліпшується - внутрішньовенно швидко ввести адреналіну гідрохлориду 1:10 000 дозою 0,1 мл/кг (0,1%-й розчин препарату розводять в ізотонічному розчині натрію хлориду). Альтернативою може бути ендотрахеальне введення адреналіну гідрохлориду 1:10 000 дозою 0,1-0,3 мл/кг, який додатково у шприці розбавляють ізотонічним розчином натрію хлориду у співвідношенні 1:1;
  • 2) якщо ж зберігається брадикардія менше 80 уд/хв, використовується 5%-й розчин альбуміну (плазма, розчин Рінгералактат) дозою до 10 мл/кг внутрішньовенно повільно протягом 10 хв;
  • 3) натрію гідрокарбонату 4,2%-й розчин дозою 4 мл/кг внутрішньовенно повільно зі швидкістю 2 мл/(кгхв), на фоні ефективної вентиляції;
  • 4) якщо стан не покращується, повторити введення адреналіну гідрохлориду 1:10 000 дозою 0,1-0,2 мл/кг внутрішньовенно. При проведенні медикаментозної реанімації треба контролювати адекватність масажу серця, положення інтубаційної трубки в трахеї, надходження у дихальний мішок 100%-го кисню, надійність з’єднання кисневих шлангів, адекватність тиску при вентиляції легень.

Новонароджений може перебувати у стані наркотичної депресії, тоді необхідні пролонгована вентиляція легень; введення 0,05%-го розчину налорфіну дозою 0,2-0,5 мл внутрішньовенно. Препарат можна вводити повторно через двохвилинні інтервали, але загальна доза не повинна перевищувати 1,6 мл.

Якщо реанімаційні заходи не приводять до появи спонтанного стійкого дихання протягом 30 хв, прогноз завжди поганий щодо тяжкого неврологічного ураження. Тому є виправданим припинення реанімаційних заходів після 30 хв, якщо немає спонтанного дихання (за умови, що дитині надавалась можливість його продемонструвати) і зберігається брадикардія.

Новонароджені, що перенесли асфіксію, потребують нагляду і постреанімаційної стабілізації в палаті інтенсивної терапії не менше 24 год.

Головними принципами лікування у постреанімаційному періоді є: обмеження рідини на 30-40 % від фізіологічної потреби; підтримування адекватної перфузії й артеріального тиску; лікування судом; забезпечення адекватної оксигенації (на фоні моніторування рівня газів крові та кислотно-лужного стану); корекція гіпоглікемії (моніторування рівня цукру в сироватці крові); профілактика та лікування геморагічних ускладнень.

Можливі ускладнення перенесеної асфіксії:

  • 1) ЦНС: гіпоксично-ішемічна енцефалопатія, набряк мозку, неонатальні судоми, внутрішньочерепні крововиливи (внутрішньошлуночкові, субарахноїдальні), що найбільш характерне для недоношених дітей; синдром порушеної секреції антидіуретичного гормону;
  • 2) дихальна система: легенева гіпертензія, ушкодження сурфактантної системи, аспірація меконія, легенева кровотеча;
  • 3) видільна система: протеїнурія, гематурія, олігоурія, гостра ниркова недостатність;
  • 4) серцево-судинна система: недостатність тристулкового клапана, некроз міокарда, гіпотензія, лівошлуночкова дисфункція, синусова брадикардія, ригідний серцевий ритм, шок;
  • 5) мeтaбoлiчнi порушення: метаболічний ацидоз, гіпоглікемія, гіпокальціємія, гіпонатріємія, гіперкаліємія;
  • 6) травна система: некротизуючий ентероколіт, печінкова дисфункція, шлункова або кишкова кровотеча, знижена толерантність до ентерального навантаження;
  • 7) система крові: тромбоцитопенія, ДВЗ-синдром, поліцитемія.





Наиболее просматриваемые статьи: