Постваготомічна діарея. Класифікація. Симптоми. Лікування. Профілактика.

Постваготомічна діарея - є характерним ускладненням ваготомії, переважно стовбурової. Частота її коливається у межах 2-30 %. Більшість авторів вважають ознакою ускладнення появу у хворого рідкого водянистого випорожнення більш ніж тричі на добу. Причинами діареї є шлунковий стаз й ахлоргідрія, денервація підшлункової залози, тонкої кишки та печінки, порушення моторики травного тракту.

Класифікація. Розрізняють три типи постваготомічної діареї: минуща, транзиторна діарея виникає зразу після операції, характеризується проносом, що виникає майже без позивів, триває від кількох годин до 2 діб і зникає через 3-6 міс після операції; рецидивуюча епізодична діарея виявляється через деякий час після операції нападами проносу, які тривають від кількох годин до кількох діб. Інтервали між нападами становлять від 2 тиж до 1 року, частота випорожнення - 5-20 разів на добу; тривала діарея характеризується щоденним частим випорожненням (3-5 разів на добу).

Клінічна картина постваготомічної діареї має такі ознаки. Раптовий, без позивів, початок. Хворий не встигає добігти до туалету. Це пригнічує пацієнта, тому що обмежує його дії - він змушений сидіти вдома, очікуючи наступного нападу. Змінюється забарвлення калу: він стає світлішим, що пояснюється розбавленням пігменту калу. Постваготомічна діарея може раптово зникнути.

Розрізняють три ступені тяжкості діареї: легкий, помірний, тяжкий. При легкому ступені рідке випорожнення буває 1-2 рази на тиждень; при помірному - від 2 разів на тиждень до 5 разів на добу; при тяжкому ступені напади проносу виникають раптово більше 5 разів на добу і тривають протягом 3-5 днів.

Лікування діареї має бути комплексним. Рекомендується дієта з виключенням молока й інших провокуючих агентів. Для усунення бактеріального чинника застосовують антибіотики, слабкі розчини органічних кислот. Враховуючи підвищений тонус симпатичної нервової системи, хворим призначають дигідроерготоксин по 15-20 крапель тричі на день; бензогексоній - 1 мл 2,5%-го розчину 2-3 рази на день; холестирамін по 4,0 г тричі на добу зі зниженням дози до 4,0 г на добу.

При тяжкому перебігу та неефективності консервативного лікування застосовують ізші варіанти оперативного лікування.

Єдиний профілактичний захід, який може значно зменшити частоту та тяжкість цього ускладнення, - збереження іннервації печінки, підшлункової залози та тонкої кишки . Цього можна домогтися, застосовуючи СПВ чи селективну ваготомію.




Наиболее просматриваемые статьи: