Пневмонія. Причини. Симптоми. Діагностика. Лікування.

Визначення. Пневмонія - це поліетіологічне вогнищеве інфекційно-запальне захворювання легенів із втягненням у патологічний процес респіраторних відділів і обов’язковою наявністю запальної ексудації всередині альвеол.

Термін «пневмонія» використовується для опису запалення легенів. Існує багато різних видів пневмонії як розповсюджених, так і рідкісних. Згідно з МКХ Х перегляду, група пневмоній чітко відокремлена від інших вогнищевих запальних уражень легенів неінфекційної природи, що спричинені фізичними, хімічними факторами; які мають алергічне походження; обумовлені змінами кровообігу в легенях. Із рубрики пневмоній також вилучено зміни в легенях, які виникають при висококонтагіозних інфекціях і розглядаються в рамках відповідних інфекційних захворювань (кір, краснуха, грип та ін.).

Пневмонія є одним з найбільш розповсюджених захворювань людини. В Європі на пневмонію в середньому хворіють 15 осіб на 1000 населення. В Україні, за даними академіка Ю. І. Фещенка, на пневмонію хворіють щороку від 40 до 50 тис. осіб. Загальні витрати на лікування хворих із пневмонією становлять понад 10 млрд доларів США. Зросла смертність від пневмонії: при позалікарняних пневмоніях вона нині становить 5-15 % випадків, при госпітальних (нозокоміальних) - до 50 %.

Класифікація

Виділяють такі види пневмоній:

  • 1. Розповсюджені (позалікарняні пневмонії) - із типовими або атиповими клінічними проявами.
  • 2. Госпітальні (нозокоміальні пневмонії).
  • 3. Аспіраційні пневмонії.
  • 4. Пневмонії у хворих з тяжкими дефектами імунітету (природжений імунодефіцит, ВІЛ-інфіковані, ятрогенна імуносупресія тощо).

Для кожного із цих видів пневмоній є характерним досить обмежений перелік збудників захворювання. Тому така класифікація дозволяє, грунтуючись на емпіричному підході, до одержання результатів бактеріологічного дослідження харкотиння і бронхіальної секреції проводити раціональну ініціальну антибактеріальну терапію.

При визначенні діагнозу може йти мова про пневмонію зі зви-чайним або затяжним перебігом, типовим чи атиповим характером інфекційно-запального процесу, про переважно парен-хіматозне або інтерстиціальне ураження легенів, про локалізацію та розповсюдженість процесу.

Залежно від розповсюдження запального процесу в легенях виділяють крупозну пневмонію, при якій уражено частку (її часто ще називають «пневмококова пневмонія», або «плевро-пневмонія»), і пневмонію, при якій уражено обмежену частину легенів (сегмент, часточка, ацинус), - це вогнищева пневмонія, або бронхопневмонія. Необхідно зазначити, що термін «крупозна пневмонія» в наш час поступово замінюється терміном «часткова пневмонія». Від локалізації запалення розрізняють верхньочасткову, середньочасткову, нижньочасткову, правосторонню, лівосторонню або двосторонню часткову пневмонії. Крім того, осередки запалення при вогнищевій пневмонії бувають не тільки поодинокі, але й численні, можливе їх злиття, поєднання - це так звана злита вогнищева пневмонія.

Під типовою позалікарняною пневмонією розуміють інфекційно-запальне захворювання нижніх дихальних шляхів, спричинене, як правило, Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae, Staphylococcus aureus.

Під атиповою пневмонією розуміють запальний процес у легенях, спричинений не типовою для пневмоній бактеріальною флорою, а внутршньоклітинними збудниками, такими як хламідії, легіонели, мікоплазми тощо.

Вважають, що зазвичай пневмонія закінчується протягом одного місяця. Якщо одужання затягується до двох місяців - це затяжна пневмонія. Від терміну «хронічна пневмонія» більшість науковців відмовилась, тому й термін «гостра пневмонія», мабуть, матиме найближчим часом лише історичне значення, бо пневмонія завжди перебігає гостро.

Клінічна практика, як показує світовий досвід, потребує ще більшої деталізації захворювання, що дає змогу максимально звузити коло вірогідних збудників захворювання і провести адекватне лікування.

Позалікарняні пневмонії

Залежно від вірулентності мікроорганізму, імунологічного статусу макроорганізму позалікарняні пневмонії можуть набувати обмеженого розповсюдження - вогнищева пневмонія, або бронхопневмонія, чи уражати досить велику площу легеневої тканини - часткова, лобарна або крупозна пневмонії.






Наиболее просматриваемые статьи: