Абсцес легенів. Причини. Симптоми. Діагностика. Лікування |
|
Визначення. Абсцес легенів - гнійне запалення легеневої тканини, яке супроводжується виникненням однієї або кількох гнійнонекротичних порожнин.
Абсцес легенів може спричинятися зараженням здорової легеневої тканини бактеріями Staph. aureus та Kl. pneumoniae. Досить часто легеневий абсцес - це ускладнення аспіраційної (вторинної) пневмонії. Він може виникнути після вдихання септичних речовин під час виконання операцій у ділянках носа, рота чи горла під загальним наркозом або потрапляння блювотних мас під час анестезії чи коми. У таких випадках значний ротовий сепсис може виявитися тим фактором, що сприяє розвитку хвороби. Серед мікроорганізмів, які вилучаються з харкотиння, можуть бути Strep. рneumoniae, Staph. аureus, Strep. pyogenes, H. influenzae і (у деяких випадках) анаеробні бактерії. Проте у багатьох випадках патогенні мікроорганізми не виявляються, особливо якщо пацієнт вживав антибіотики.
Клінічні ознаки
Клінічні ознаки легеневого абсцесу перелічені нижче.
1. Початок захворювання: раптовий або непомітний.
2. Симптоми: продуктивний кашель з великою кількістю харкотиння, іноді - з прожилками крові та неприємним запахом. Наявність плеврального болю. Раптове виділення великої кількості гнійного харкотиння, якщо абсцес проривається в бронхи. Висока гектична гарячка зі значним потінням та проявами інтоксикації. Можливість швидкого (10-14 діб) потовщення кінців фаланг пальців.
Швидке погіршання загального стану здоров’я з великою втратою ваги у випадках відсутності належної терапії. Більшість клініцистів розрізняють два періоди в перебігу захворювання: період, коли абсцес не має сполучення з бронхами (період формування абсцесу), і період, коли вміст абсцесу проривається в бронхи.
3. Фізикальні дані:
Дослідження харкотиння. Добова кількість харкотиння - 12 л. За характером - однорідно гомогенне, напіврідке, гнійнокров’янисте, смердюче. При стоянні протягом деякого часу розділяється на три рівні: верхній шар - слизогнійний, середній серозний, нижній гнійний. При мікроскопії характерним є наявність еластичних волокон, що вказує на розпад легеневої тканини.
Лікування. Для більшості пацієнтів рекомендується застосовувати антибіотики широкого спектра дії: напівсинтетичні пеніциліни, цефалоспорини, аміноглікозиди. При підозрі на зараження анаеробними бактеріями (наприклад, за наявності неприємного запаху в харкотинні) терапію слід доповнити метронідазолом. Рекомендується ендобронхіальне та парентеральне введення антибіотиків і метронідазолу. Антибактеріальна терапія повинна змінюватися згідно з результатами мікробіологічного дослідження харкотиння. Окремі пацієнти з абсцесом легенів потребують тривалого лікування (від 4 до 6 тиж).