Вади серця. Причини. Симптоми. Діагностика. Лікування (продовження...)

Якщо вада розвивається у дитинстві, то нерідко спостерігається відставання у фізичному розвитку («міт ральний інфантилізм»). Під час огляду ділянки серця часто має місце серцевий поштовх (розширення і гіпертрофія правого шлуночка). Верхівковий поштовх не посилений. Під час пальпації у його ділянці виявляється пресистолічне тремтіння («котяче муркотіння»). Перкуторно знаходять розширення зони серцевої тупості - угору і праворуч - за рахунок гіпертрофії лівого передсердя і правого шлуночка. При проведенні аускультації серця виявляються характерні зміни. До лівого шлуночка надходить мало крові, і його скорочення відбувається швидко, I тон на верхівці стає посиленим, ляским. Після II тону іноді вдається вислухати тон розкриття мітрального клапана. Ляский I тон, II тон і тон розкриття мітрального клапана створюють мелодію, яку називають «ритмом перепілки» (тричленний ритм). У разі підвищення тиску в малому колі кровообігу виникає акцент II тону над легеневим стовбуром. Для мітрального стенозу характерний діастолічний шум, тому що є звуження уздовж ходу кровотоку з лівого передсердя в шлуночок під час діастоли. Нерідко він виникає наприкінці діастоли перед систолою - пресистолічний шум, що утворюється через прискорення кровотоку наприкінці діастоли шлуночків за рахунок систоли передсердь. Пульс у хворих на мітральний стеноз може бути неоднаковим на правій і лівій руках (pulsus differens), оскільки внаслідок значної гіпертрофії лівого передсердя стискається ліва підключична артерія. Рівень артеріального тиску залишається нормальним, є тенденція до зниження систолічного тиску.

Клінічна картина мітрального стенозу, головним чином, визначається ступенем звуження площі мітрального отвору, рівнем гіпертонії легеневої артерії та станом скорочувальної здатності міокарда. Клінічні ознаки мітрального стенозу як захворювання, що обмежує можливості хворого, частше виникають через звуження площі мітрального отвору вдвічі і більше.

Основні ускладнення мітрального стенозу такі:

  • I. Ті, що пов’язані з порушенням кровообігу в малому колі: серцева астма і гострий набряк легенів, кровохаркання, легене ва кровотеча, аневризма легеневої артерії.
  • II. Розлади серцевого ритму і провідності . Миготлива арит мія. Інші порушення ритму і провідності.
  • III. Порушення кровообігу у великому колі . Хронічна застійна серцева недостатність.
  • IV. Тромбоемболічні ускладнення.
  • V. Інші ускладнення.
  • Парез гортані. Стиснення лівого основного бронха.

Інструментальне дослідження дозволяє верифікувати діагноз мітрального стенозу. ЕКГдослідження є цінним для виявлення ознак гіпертрофії лівого передсердя і правого шлуночка (збільшення амплітуди і розширення зубця Р в I, II, aVL відведеннях - pmitrale) й уточнення характеру часто виникаючих порушень серцевого ритму. Фонокардіограма (ФКГ), на якій відбувається графічний запис серцевих тонів і шумів, підтверджує результати аускультації. На ФКГ, записаній у ділянці верхівки серця, відзначаються високі коливання I тону, амплітуда I тону збільшується в 2-3 рази. Спостерігається відставання щодо закриття мітрального клапана, подовжується інтервал QI тону. Виникає пресистолічний шум, що зливається з I тоном.

На ехокардіограмі найбільш достовірною ознакою стенозу лівого атріовентрикулярного отвору є односпрямований рух стулок мітрального клапана, виникаючий при їх зрощенні.

Під час рентгенологічного дослідження хворих з мітральним стенозом у прямій проекції стає видимою мітральна конфігурація. При цьому виявляється не тільки згладжування талії серця, але й випинання у ділянці 2ї і 3ї дуг лівого контуру за рахунок розширення пульмонального конуса. У першій косій проекції за наявності неускладненого мітрального стенозу визначається відхилення контрастованого стравоходу праворуч і дозаду за дугою малого радіуса у зв’язку зі збільшенням лівого передсердя.

Лікування. Медикаментозне лікування спрямоване на корекцію гемодинамічних порушень і серцевих аритмій. Проводять лікування хворих на активний ревматизм і здійснюють протирецидивну терапію. Радикальним методом лікування є хірургічний - мітральна комісуротомія. Завдання терапевта - правильно оцінити показання до операції. Існує класифікація стадій мітрального стенозу залежно від розладів легеневої та системної гемодинаміки, запропонована А. М. Бакулєвим і Є. Д. Дамиром (1955).

Стадія I. Є помітні об’єктивні ознаки вади, але хворі цілком компенсовані.






Наиболее просматриваемые статьи: