Вторинні (симптоматичні) АГ. Причини. Симптоми. Діагностика. Лікування

Вторинні (симптоматичні) АГ - синдром, зумовлений вторинним підвищенням АТ при різних захворюваннях. Розрізняють такі групи симптоматичних АГ (ВООЗ, 1996).

1. Ниркові АГ:

  • а) ренопаренхіматозні (гломерулонефрит, пієлонефрит, полікістоз нирок, вузликовий періартеріїт та ін.);
  • б) реноваскулярні (дисплазія, атеросклероз, системні васкуліти, тромбоз і емболія ниркових артерій);
  • в) післятрансплантаційна.

2. Ендокринні АГ:

  • а) феохромоцитома;
  • б) первинний мінералокортикоїдизм (первинний гіперальдостеронізм, дезоксикортикостеронпродукуюча пухлина; адреногенітальний синдром);
  • в) глюкокортикостероїдизм (синдром Іценка - Кушинга);
  • г) первинний гіперренізм;
  • д) акромегалія;
  • е) гіперпаратиреоїдизм;
  • є) ендотелінпродукуюча пухлина;
  • ж) гіпо та гіпертиреоїдизм;
  • з) гіпертензія клімактеричного періоду;
  • і) діабетичне ураження нирок.

3. Гіпертензія вагітності: прееклампсія/еклампсія; прееклампсія на фоні існуючої хронічної гіпертензії; транзиторна гіпертензія.

  • 4. Кардіоваскулярна гіпертензія:
  • а) коарктація аорти;
  • б) систолічна кардіоваскулярна гіпертензія; гіперкінетичний синдром, недостатність клапана аорти, склероз аорти, тяжка брадикардія, незарощення протоки Боталло.

5. Гіпертензія, спричинена лікарськими засобами та іншими речовинами (оральними контрацептивами, карбеноксолоном, глюкокортикостероїдами, еритропоетином, циклоспорином, алкоголем).

6. Нейрогенна гіпертензія:

  • а) гіпертензія, зумовлена неврологічними ушкодженнями;
  • б) струс головного мозку; в) синдром апное під час сну.

Розповсюдженість симптоматичних АГ, за різними даними, становить від 6 до 35 % випадків. Слід зазначити, що при деяких захворюваннях, особливо в їх ранніх стадіях, АГ може бути нестійкою і виявляє тенденцію до зростання при загостренні основного захворювання (пієлонефрит, васкуліт) або у відповідь на нервовопсихічне перенапруження.

При обстеженні хворих на симптоматичні АГ необхідно старанно розпитувати їх та їхніх родичів про перенесені ними хвороби, бо зовнішні прояви захворювання, з яким очевидно пов’язане підвищення АТ, не завжди яскраво виражені. Варто мати на увазі й можливість поєднання захворювань, при яких розвивається симптоматична АГ.

У молодих пацієнтів розвиток симптоматичної АГ найбільш часто пов’язаний з ураженням нирок (пієлонефрит, гломерулонефрит) і судин (коарктація аорти), а у літніх - з атеросклерозом аорти і ниркових судин. За наявності таких захворювань АГ рідко проявляється як єдина ознака хвороби. Отже, дослі дження хворого повинно бути спрямоване на виявлення цих захворювань.

План обстеження вищезазначених хворих може бути поданий у такий спосіб:

1. Ретельний збір анамнезу (перенесені захворювання нирок, дизуричні явища в минулому, спадковість; скарги на спрагу, поліурію, болі у попереку; зв’язок АТ з вагітністю, клімаксом, наявністю цукрового діабету і туберкульозу в найближчих родичів тощо).

2. При об’єктивному дослідженні: під час огляду звернути увагу на асиметрію розвитку верхньої і нижньої частин тулуба, колір шкірних покривів (гіперемія шкіри, склер, фіолетові стриї), гірсутизм, ожиріння, місяцеподібне обличчя, екзофтальм, збільшення щитоподібної залози, деформацію суглобів. Визначення пульсу на обох руках і ногах, вимірювання АТ на верхніх і нижніх кінцівках; при аускультації серця акцентувати увагу на стані аортального клапана, сонних і феморальних артерій. Уважно здійснювати пальпацію нирок.






Наиболее просматриваемые статьи: