Енурез у дітей. Класифікація. Діагностика. Лікування. (продовження...)

Діагностика первинного або вторинного енурезу та виявлення його зв’язку з іншою патологією полягає, головним чином, у ретельному збиранні анамнезу. Слід з’ясувати характер енурезу: інтермітуючий або постійний; виникає щодня або через певні проміжки часу; є ізольованим чи поєднується з іншими розладами. Найчастіше енурез у хлопчиків не супроводжується жодними іншими проблемами і має ізольований характер. Під час клінічного обстеження патології не виявляють: у дитини нормальні показники маси і зросту, нормальний розвиток статевих органів, відсутні патологічна спрага та поліурія, нормальний артеріальний тиск, сечовий міхур після сечовипускання не пальпується, нормальні дані пальпації поперекової ділянки та живота (у тому числі при пальпації нирок). Додаткові дослідження не потрібні, щонайбільше можна провести бактеріологічне дослідження сечі для виключення інфекції сечових шляхів.

Додаткові дослідження для вивчення морфології нирок і сечовивідних шляхів (ультразвукове дослідження нирок, внутрішньовенна урографія), уродинамічне дослідження сечового міхура доцільно проводити лише за наявності інфекції сечових шляхів, функціональних розладів сечового міхура (дизурія, полакіурія, імперативні позиви до сечовипускання, труднощі при випорожненні сечового міхура), при супровідних неврологічних розладах, атонічному сечовому міхурі, артеріальній гіпертензії, нирковій недостатності .

Ці дослідження мають на меті не прогаяти органічну патологію: нейрогенний сечовий міхур, надміхурові перешкоди відтікання сечі, що спричинюють хронічну її затримку, ектопічне впадіння сечовода.

Лікування. Вибір тактики лікування є досить складним, часто лікарі дають стандартні поради:

  • тренувати сфінктери сечового міхура. Це означає, що дитині слід мочитися у певні години, 2-3 рази перериваючи сечовипускання;
  • іноді рекомендують будити дитину о 23-й годині, якщо у неї мимовільне сечовипускання відбувається незабаром після засинання;
  • намагатися класти дитину спати на твердій постелі, залишаючи лише тонкий матрац під простирадлом;
  • вести щоденник, до якого кожного ранку занотовувати результат проведеної ночі.

Насправді ці прості поради рідко є ефективними, тому педіатри переважно змушені вдаватися до інтенсивніших методів лікування.

Формування умовного рефлексу пробудження, або метод будильника, набув визнання в англомовних країнах, проте в Україні малопопулярний, оскільки багато родин вважає його надто жорстким. Незважаючи на це, ефективність цього методу лікування не викликає сумнівів.

Метою є досягнення пробудження при виділенні перших крапель сечі для того, щоб дитина могла закінчити сечовипускання в туалеті. Є широкий вибір будильників, із них найбільш відомий «Pipi-Stoр».

Останіми роками розроблено й значно досконаліші прилади, які прилаштовують у ліжко, білизну, піжаму, та багато мініатюрних систем. Основними напрямками вдосконалення є усунення таких недоліків: несвоєчасне пробудження, окрім зацікавленої особи, усіх членів сім’ї, фальшива тривога, відсутність дзвінка, незважаючи на те, що дитина помочилася в ліжко.

Видання європейських країн інформують про ефективність цього методу в межах 65-100 % залежно від віку дитини та типу енурезу.

Дані про відсоток рецидивів є різними. Деякі дослідження свідчать, що він сягає 45 %, в інших цей показник значно нижчий. Курс лікування має тривати 3-6 міс.

Більшість авторів стверджують, що успішність цього методу лікування не залежить від віку дитини, статі, соціального статусу й рівня життя, проте зумовлена рівнем мотивації з боку дитини та членів сім’ї.

Медикаментозне лікування. Лікування енурезу аналогами вазопресину (десмопресин) грунтується на багатоцентровому міжнародному дослідженні, за результатами якого ефект лікування оцінено як позитивний у 2/3 випадків із регресуванням симптомів протягом 2 тиж і значним поліпшенням у 38 % випадків. Більшість дітей добре переносили цей препарат.

Добровольцям пропонували вводити засіб інтраназально за допомогою пульверизатора по 0,4 мл перед сном упродовж 2 міс із поступовою відміною препарату. Перевагами методу є швидкість дії та легкість введення, у тому числі поза домівкою. Особливої уваги він заслуговує при енурезі з нічною поліурією.

Антидепресанти (типу тофранілу або анафранілу) застосовуються досить широко. Ризик побічних ефектів (дратівливість, збудження) при тих дозах, які звичайно призначають, невисокий. Препарат застосовують одноразовою дозою (1 мг/кг іміпраміну) перед сном. Проведені дослідження підтвердили позитивний ефект препаратів при лікуванні енурезу в 2/3 пацієнтів.






Наиболее просматриваемые статьи: