Флуконорм – описание препарата, инструкция по применению, отзывы

Флуконазол, представитель класса триазольных противогрибковых средств, является мощным селективным ингибитором синтеза стеролов в клетке грибов.

Препарат эффективен при оппортунистических микозах, в т.ч. вызванных Candida spp., Cryptococcus neoformans, Microsporum spp., Trichophyton spp. Показана также активность флуконазола на моделях эндемичных микозов, включая инфекции, вызванные Blastomyces dermatitidis, Coccidioides immitis и Histoplasma capsulatum.

— криптококкоз, включая криптококковый менингит и другие локализации данной инфекции (в т.ч. легкие, кожа), как у больных с нормальным иммунным ответом, так и у больных с различными формами иммуносупрессии (в т. ч. у больных СПИД, при трансплантации органов); препарат может использоваться для профилактики криптококковой инфекции у больных СПИД;

— генерализованный кандидоз, включая кандидемию, диссеминированный кандидоз и другие формы инвазивных кандидозных инфекций (инфекции брюшины, эндокарда, глаз, дыхательных и мочевых путей). Лечение может проводиться у больных со злокачественными новообразованиями, больных отделений интенсивной терапии, больных, проходящих курс цитостатической или иммуносупрессивной терапии, а также при наличии других факторов, предрасполагающих к развитию кандидоза;

— кандидоз слизистых оболочек, в т.ч. полости рта и глотки (в т.ч. атрофический кандидоз полости рта, связанный с ношением зубных протезов), пищевода, неинвазивные бронхолегочные кандидозы, кандидурия, кандидозы кожи; профилактика рецидива орофарингеального кандидоза у больных СПИДом;

— генитальный кандидоз: вагинальный кандидоз (острый и хронический рецидивирующий), профилактическое применение с целью уменьшения частоты рецидивов вагинального кандидоза (3 и более эпизодов в год); кандидозный баланит;

— профилактика грибковых инфекций у больных со злокачественными новообразованиями, которые предрасположены к таким инфекциям в результате химиотерапии цитостатиками или лучевой терапии;

— микозы кожи, включая микозы стоп, тела, паховой области; отрубевидный лишай, онихомикоз; кандидоз кожи;

— глубокие эндемические микозы, включая кокцидиоидомикоз, паракокцидиоидомикоз, споротрихоз и гистоплазмоз у больных с нормальным иммунитетом.

капсули 50 мг; блістер 7, пачка картонна 1;
капсули 150 мг; блістер 1, пачка картонна 1;
капсули 150 мг; блістер 1, пачка картонна 1;
капсули 50 мг; блістер 7, пачка картонна 1;

Склад

Капсули 1 капс.
флуконазол 50 мг, 150 мг
допоміжні речовини: МКЦ; натріюлаурилсульфат; карбоксиметилкрохмаль натрію; кремнію діоксид колоїдний
склад оболонки капсули: желатинові капсули №4, №1 недруковані
корпус: титану діоксид; метилпарагідроксибензоат; пропілпарагідроксибензоат
кришечка: титану діоксид; барвники: індиго кармін, хіноліновий жовтий
у блістері 7 шт. (по 50 мг); в пачці картонній 1 блістер або у блістері 1 шт. (по 150 мг); в пачці картонній 1 блістер.

[I] - Інструкція по медичному застосуванню схвалена фармакологічним комітетом МОЗ РФ

Флуконазол, представник класу триазольних протигрибкових засобів, є потужним селективним інгібітором синтезу стеролів у клітині грибів.

Препарат ефективний при опортуністичних мікозах, у т.ч. викликаних Candida spp., Cryptococcus neoformans, Microsporum spp., Trichophyton spp. Показана також активність флуконазолу на моделях ендемічних мікозів, включаючи інфекції, викликані Blastomyces dermatitidis, Coccidioides immitis і Histoplasma capsulatum.

Після прийому внутрішньо флуконазол добре всмоктується, його біодоступність - 90%. C Max після прийому всередину натщесерце 150 мг становить 90% від вмісту в плазмі при в / в введенні в дозі 2.5-3.5 мг / л. Одночасний прийом їжі не впливає на абсорбцію препарату, прийнятого внутрішньо.

Cmax в плазмі досягається через 0.5-1.5 години після прийому, T1 / 2 флуконазолу становить близько 30 годин. Концентрації в плазмі знаходяться в прямо пропорційній залежності від дози.

90% рівень Cssmax досягається до 4-5 дня лікування препаратом (при прийомі 1 раз / добу).

Введення ударної дози (у перший день), в 2 рази перевищує звичайну добову дозу, дозволяє досягти рівень, відповідний 90% Cssmax, до другого дня. Очевидний Vd наближається до загального вмісту води в організмі. Зв'язування з білками плазми - 11-12%.

Флуконазол добре проникає в усі біологічні рідини організму. Концентрації препарату в слині і мокроті аналогічні його концентрації в плазмі. У хворих на грибковий менінгіт вміст флуконазолу в спинномозковій рідині досягає 80% від рівня його в плазмі.

У роговому шарі, епідермісі, дермі і потовій рідині досягаються високі концентрації, які перевищують сироваткові.

Флуконазол виводиться в основному нирками; приблизно 80% введеної дози виводиться нирками у незміненому вигляді. Кліренс флуконазолу пропорційний кліренсу креатиніну. Метаболітів флуконазолу в периферичної крові не виявлено.

Застосування препарату у вагітних недоцільно, за винятком важких або загрожують життю форм грибкових інфекції, якщо передбачуваний ефект перевищує можливий ризик для плоду.

Флуконазол знаходиться в грудному молоці в такій же концентрації, як і в плазмі, тому його призначення в період лактації не рекомендується.

Хворим з нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 50 мл / хв) режим дозування слід скорегувати, як зазначено нижче.

Застосування препарату у хворих з порушеннями функції нирок:

Флуконазол виводиться в основному нирками в незміненому вигляді.

При одноразовому його прийомі зміна дози не потрібна.

При повторному призначенні препарату хворим з порушеною функцією нирок слід спочатку ввести ударну дозу до 400 мг. Якщо кліренс креатиніну (КК) становить понад 50 мл / хв, застосовується звичайна доза препарату (100% дози).

При КК від 11 до 50 мл / хв застосовується доза, рівна 50% рекомендованої. Хворим, регулярно перебувають на діалізі, одна доза препарату застосовується після кожного сеансу гемодіалізу.

З обережністю: печінкова недостатність.

- Одночасний прийом терфенадину або астемізолу та інших препаратів, які подовжують інтервал QT;

- Підвищена чутливість до препарату або близьким за структурою азольних сполук;

- Дитячий вік до 3-х років;

З обережністю: печінкова і / або ниркова недостатність; одночасний прийом потенційно гепатотоксичних лікарських засобів; алкоголізм; потенційно проаритмогенну стану у пацієнтів з множинними факторами ризику (органічні захворювання серця, порушення електролітного балансу, одночасний прийом лікарських засобів, що викликають аритмії).

З боку травної системи: зміни смаку, блювання, нудота, діарея, метеоризм, абдомінальні болі, рідко - порушення функції печінки (жовтяниця, гепатит, гепатонекроз, гіпербілірубінемія, підвищення активності аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, підвищення активності лужної фосфатази), в т.ч. важкий.

З боку ЦНС: головний біль, запаморочення, рідко - судоми.

З боку органів кровотворення: рідко - лейкопенія, тромбоцитопенія, нейтропенія, агранулоцитоз.

З боку серцево-судинної системи: збільшення тривалості інтервалу QT, мерехтіння / тріпотіння шлуночків.

Алергічні реакції: шкірний висип, рідко - злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), анафілактоїдні реакції.

Інші: рідко - порушення функції нирок, алопеція, гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія, гіпокаліємія.

Всередину. Дорослим при криптококовому менінгіті та криптококових інфекціях інших локалізацій у перший день зазвичай - 400 мг (8 капс. По 50 мг), а потім продовжують лікування в дозі 200 мг (4 капс. По 50 мг) - 400 мг (8 капс. По 50 мг) 1 раз на добу. Тривалість лікування при криптококових інфекціях залежить від клінічної ефективності, підтвердженої мікологічним дослідженням; при криптококовому менінгіті його звичайно продовжують принаймні 6-8 тижнів.

Для профілактики рецидиву криптококового менінгіту у хворих на СНІД, після завершення повного курсу первинного лікування, - у дозі 200 мг (4 капс. по 50 мг) на добу протягом тривалого періоду часу.

При кандидемії, дисемінованому кандидозі та інших інвазивних кандидозних інфекціях зазвичай - 400 мг (8 капс. По 50 мг) в першу добу, а потім - по 200 мг (4 капс. По 50 мг). При недостатній клінічній ефективності доза препарату може бути збільшена до 400 мг / добу. Тривалість терапії залежить від клінічної ефективності.

При орофарингеальному кандидозі - по 150 мг 1 раз на добу; тривалість лікування - 7-14 днів. При необхідності, у хворих з вираженим зниженням імунітету, лікування може бути більш тривалим.

При інших локалізаціях кандидозу (за винятком генітального), наприклад при езофагіті, неінвазивному бронхолегеневому ураженні, кандидурії, кандидозі шкіри і слизових оболонок і т.д., ефективна доза звичайно - 150 мг / добу при тривалості лікування 14-30 днів. Для профілактики рецидивів орофарингеального кандидозу у хворих зі СНІД після завершення повного курсу первинної терапії - по 150 мг 1 раз на тиждень.

При вагінальному кандидозі - одноразово у дозі 150 мг. Для зниження частоти рецидивів вагінального кандидозу - у дозі 150 мг 1 раз на міс. Тривалість терапії визначають індивідуально; вона варіює від 4 до 12 міс. Деяким хворим може знадобитися більш часте застосування.

При баланіті, спричиненому Candida, - одноразово в дозі 150 мг всередину.

Для профілактики кандидозу рекомендована доза - 150-400 мг 1 раз на добу залежно від ступеня ризику розвитку грибкової інфекції. За наявності високого ризику генералізованої інфекції, наприклад у хворих з очікуваною, вираженою або довготривалою нейтропенією, рекомендована доза - 400 мг (8 капс. По 50 мг) 1 раз на добу. Флуконазол призначають за кілька днів до очікуваного появи нейтропенії; після підвищення числа нейтрофілів більш 1000 / мм3 лікування продовжують ще протягом 7 діб.

При мікозах шкіри, включаючи мікози стоп, шкіри пахової ділянки кандидозах шкіри рекомендована доза - 150 мг 1 раз на тиждень. Тривалість терапії у звичайних випадках становить 2-4 тижні, однак при мікозах стоп може знадобитися більш тривала терапія (до 6 тижнів).

При лишаї - 300 мг (2 капсули. По 150 мг) 1 раз на тиждень протягом 2 тижнів, деяким хворим потрібна третя доза 300 мг на тиждень, у той час як в частині випадків виявляється достатнім одноразового прийому 300-400 мг;

При оніхомікозі рекомендована доза - 150 мг 1 раз на тиждень. Лікування слід продовжувати до заміщення інфікованого нігтя (виростання неінфікованого нігтя). Для повторного росту нігтів на пальцях рук і стоп в нормі потрібно 3-6 і 6-12 міс відповідно.

При глибоких ендемічних мікозах - у дозі 200-400 мг / добу протягом до 2 років. Тривалість терапії визначають індивідуально; при кокцидіоїдомікозі - 11-24 міс; при паракокцидіомікозі - 2-17 міс; при споротрихозі - 1-16 міс і при гістоплазмозі - 3-17 міс.

У дітей, як і при подібних інфекціях у дорослих, тривалість лікування залежить від клінічного і мікологічного ефекту. У дітей препарат не слід застосовувати в добовій дозі, яка б перевищувала таку у дорослих. Препарат застосовують щодня 1 раз на добу.

При кандидозі слизових оболонок рекомендована доза - 3 мг / кг / сут. У перший день може бути призначена ударна доза 6 мг / кг з метою більш швидкого досягнення постійних рівноважних концентрацій.

Для лікування генералізованого кандидозу або криптококової інфекції рекомендована доза - 6-12 мг / кг / добу залежно від тяжкості захворювання.

Для профілактики грибкових інфекцій у дітей зі зниженим імунітетом, у яких ризик розвитку інфекції пов'язаний із нейтропенією, що розвивається внаслідок цитотоксичної хіміотерапії або променевої терапії, - по 3-12 мг / кг / добу залежно від вираженості та тривалості збереження індукованої нейтропенії.

У дітей з порушеннями функції нирок добову дозу препарату слід зменшити (у тій же пропорційній залежності, що й у дорослих) у відповідності зі ступенем вираженості ниркової недостатності.

У хворих літнього віку при відсутності порушень функції нирок слід дотримуватися звичайного режиму дозування препарату. Хворим з нирковою недостатністю (Cl креатиніну <50 мл / хв) режим дозування слід скорегувати, як зазначено нижче.

Застосування препарату у хворих з порушеннями функції нирок.

Флуконазол виводиться в основному нирками в незміненому вигляді. При одноразовому його прийомі зміна дози не потрібна.

При повторному призначенні препарату хворим з порушеною функцією нирок слід спочатку ввести ударну дозу до 400 мг. Якщо Cl креатиніну становить понад 50 мл / хв, застосовується звичайна доза препарату (100% дози).

При Cl креатиніну від 11 до 50 мл / хв застосовується доза, рівна 50% рекомендованої. Хворим, регулярно перебувають на діалізі, одна доза препарату застосовується після кожного сеансу гемодіалізу.

Симптоми: галюцинації, параноїдальна поведінка.

Лікування: симптоматичне, промивання шлунка, форсований діурез. Гемодіаліз протягом 3 год знижує концентрацію в плазмі приблизно на 50%.

При застосуванні флуконазолу з варфарином збільшується протромбіновий час (у середньому на 12%). У зв'язку з цим рекомендується ретельно стежити за показниками протромбінового часу у хворих, які отримують препарат у поєднанні з кумариновими антикоагулянтами.

Флуконазол збільшує T1 / 2 з плазми пероральних гіпоглікемічних засобів - похідних сульфонілсечовини (хлорпропамід, глібенкламід, гліпізид, толбутамід) у здорових людей. Спільне застосування флуконазолу та пероральних гіпоглікемічних засобів у хворих на діабет допускається, однак лікар повинен мати на увазі можливість розвитку гіпоглікемії.

Одночасне застосування флуконазолу та фенітоїну може призвести до зростання концентрації фенітоїну в плазмі до клінічно значущого ступеня. Тому при необхідності спільного застосування цих препаратів потрібно моніторувати концентрації фенітоїну з корекцією його дози з метою підтримки рівня препарату в межах терапевтичного інтервалу.

Комбінація з рифампіцином призводить до зниження AUC на 25% і вкорочення T1 / 2 флуконазолу з плазми на 20%. Тому хворим, які отримують одночасно рифампіцин, дозу флуконазолу доцільно збільшити.

Рекомендується здійснювати контроль за концентрацією циклоспорину в крові у пацієнтів, які отримують флуконазол, оскільки застосування флуконазолу та циклоспорину у хворих з пересадженою ниркою прийом флуконазолу в дозі 200 мг / добу призводить до повільного збільшення концентрації циклоспорину в плазмі.

Хворі, які отримують високі дози теофіліну, або у яких є ймовірність розвитку теофілінової інтоксикації, повинні перебувати під наглядом з метою раннього виявлення симптомів передозування теофіліну, оскільки прийом флуконазолу призводить до зниження середньої швидкості кліренсу теофіліну з плазми.

При одночасному застосуванні флуконазолу і терфенадину, цизаприду описані випадки небажаних реакцій з боку серця, включаючи пароксизми шлуночкової тахікардії (torsades de points).

Одночасне застосування флуконазолу та гідрохлоротіазиду може призвести до зростання концентрації флуконазолу в плазмі на 40%.

Є повідомлення про взаємодію флуконазолу і рифабутину, сопровождавшемся підвищенням сироваткових рівнів останнього. При одночасному застосуванні флуконазолу і рифабутину описані випадки увеїту. Необхідно ретельно спостерігати хворих, які одночасно отримують рифабутин та флуконазол.

У хворих, які отримують комбінацію флуконазолу і зидовудину, спостерігається збільшення концентрації зидовудину, яке викликане зниженням перетворення останнього на його головний метаболіт, тому слід очікувати збільшення побічних ефектів зидовудину.

Підвищує концентрацію мідазоламу, у зв'язку з чим зростає ризик розвитку психомоторних ефектів (найбільш виражено при застосуванні флуконазолу всередину, ніж в / в).

Підвищує концентрацію такролімусу, у зв'язку з чим зростає ризик нефротоксичної дії.

Лікування необхідно продовжувати до появи клініко-гематологічної ремісії. Передчасне припинення лікування призводить до рецидивів.

У рідкісних випадках застосування флуконазолу супроводжувалось токсичними змінами печінки, в т.ч. з летальним результатом, головним чином у хворих з серйозними супутніми захворюваннями. У разі гепатотоксичних ефектів, пов'язаних з флуконазолом, не відзначено явної залежності їх від загальної добової дози, тривалості терапії, статі та віку хворого. Гепатотоксична дія флуконазолу зазвичай була оборотною; ознаки її зникали після припинення терапії. При появі клінічних ознак ураження печінки, які можуть бути пов'язані з флуконазолом, препарат слід відмінити.

Хворі СНІД більш схильні до розвитку тяжких шкірних реакцій при застосуванні багатьох препаратів. У тих випадках, коли у хворих з поверхневою грибковою інфекцією розвивається висип і вона розцінюється як виразно пов'язана з флуконазолом, препарат слід відмінити. При появі висипу у хворих з інвазивними / системними грибковими інфекціями, їх слід ретельно спостерігати і скасувати флуконазол при появі бульозних змін або многоформної еритеми.

Необхідно дотримуватися обережності при одночасному прийомі флуконазолу з цизапридом, рифабутином або іншими препаратами, які метаболізуються системою цитохрому Р450.

Список Б.: У сухому, захищеному від світла місці, при температурі не вище 25 ° C.

36 мес.

J Противомикробные препараты для системного применения

J02 Противогрибковые препараты для системного применения

J02A Противогрибковые препараты для системного применения

J02AC Производные триазола

J02AC01 Fluconazole