Иресса – описание препарата, инструкция по применению, отзывы

Гефитиниб, являясь селективным ингибитором тирозинкиназы рецепторов эпидермального фактора роста, экспрессия которых наблюдается во многих сóлидных опухолях, тормозит рост опухоли, метастазирование и ангиогенез, а также ускоряет апоптоз опухолевых клеток. Тормозит рост различных линий опухолевых клеток человека и повышает противоопухолевую активность химиотерапевтических препаратов, лучевой и гормональной терапии.

Клинические данные свидетельствуют о том, что Иресса® обладает противоопухолевым действием, статистически достоверно увеличивает время до прогрессирования заболевания у пациентов с местно-распространенным или метастатическим немелкоклеточным раком легкого.

Исследование III фазы INTEREST показало, что Иресса®, в сравнении с доцетакселом, обеспечивает сходную общую выживаемость, более благоприятный профиль переносимости и лучшее качество жизни у ранее леченых пациентов с распространенным немелкоклеточным раком легкого.

Местно-распространенный или метастатический немелкоклеточный рак легкого, рефрактерный к режимам химиотерапии, содержащим производные платины.

таблетки, вкриті оболонкою 250 мг; блістер 10, пакет (пакетик) з алюмінієвої фольги 3, пачка картонна 1;
таблетки, вкриті плівковою оболонкою 250 мг; блістер 10, пакет (пакетик) з алюмінієвої фольги 3, пачка картонна 1;

Склад
Таблетки, вкриті оболонкою 1 табл.
гефітиніб 250 мг
допоміжні речовини: лактози моногідрат; МКЦ; кроскармелоза натрію; повідон; натріюлаурилсульфат; магнію стеарат
склад оболонки: гіпромелоза; макрогол 300; заліза оксид червоний E172; заліза оксид жовтий E172; титану діоксид E171
в блістері 10 шт., в пакеті з алюмінієвої фольги 3 блістери; в пачці картонній 1 пакет.

Гефітиніб, будучи селективним інгібітором тирозинкінази рецепторів епідермального фактора росту, експресія яких спостерігається в багатьох сóлідних пухлинах, гальмує ріст пухлини, метастазування і ангіогенез, а також прискорює апоптоз пухлинних клітин. Гальмує ріст різних ліній пухлинних клітин людини і підвищує протипухлинну активність хіміотерапевтичних препаратів, променевої і гормональної терапії.

Клінічні дані свідчать про те, що Іресса® має протипухлинну дію, статистично достовірно збільшує час до прогресування захворювання у пацієнтів з місцево-поширеним або метастатичним недрібноклітинним раком легені.

Дослідження III фази INTEREST показало, що Іресса®, у порівнянні з доцетакселом, забезпечує подібну загальну виживаність, більш сприятливий профіль переносимості та кращу якість життя у раніше лікованих пацієнтів з розповсюдженим недрібноклітинним раком легенів.

Після прийому всередину всмоктування відбувається відносно повільно. Рівноважна концентрація досягається після прийому 7-10 доз. Регулярне призначення препарату 1 раз на день призводить до збільшення концентрації в 2-8 разів у порівнянні з одноразовим прийомом. Cmax препарату в плазмі крові досягається протягом 3-7 ч. Середні показники абсолютної біодоступності у пацієнтів - 59%. Прийом їжі не впливає на біодоступність препарату. При показнику pH шлункового соку вище 5, біодоступність гефітинібу знижується на 47%.

Об'єм розподілу гефітинібу при досягненні рівноважної концентрації становить 1400 л, що свідчить про екстенсивний розподіл препарату в тканинах. Зв'язування з білками плазми (із сироватковим альбуміном і альфа 1-глікопротеїном) становить приблизно 90%.

Гефітиніб піддається окислювальному метаболізму за участю ізоферменту CYP3A4 системи цитохрому P450.

Дослідження in vitro показали, що гефітиніб незначно інгібує фермент CYP2D6. Сумісне призначення гефітинібу з метопрололом (субстрат для CYP2D6) призводило до незначного підвищення (на 35%) концентрації метопрололу, що не є клінічно значущим.

Метаболізм гефітинібу відбувається трьома шляхами: метаболізм N-пропілморфоліновой групи, деметилювання метоксільние групи на хіназоліновую частину і окисне дефосфорілірованіе галогеновані фенільної групи.

Основний метаболіт, який визначається в плазмі крові - О-десметілгефітініб, який володіє в 14 разів меншою фармакологічною активністю в порівнянні з гефітинібом відносно клітинного росту, стимульованого епідермальний чинником зростання, що робить малоймовірним його істотний вплив на клінічну активність гефітинібу.

Загальний плазмовий кліренс гефітинібу - приблизно 500 мл / хв. Середній T1 / 2 - 41 ч. Препарат виводиться в основному з фекаліями, менше 4% від введеної дози - нирками.

Зв'язки між нижнім рівнем рівноважної концентрації препарату і віком, масою тіла, статтю, етнічною приналежністю або кліренсом креатиніну не виявлено.

На тлі щоденного прийому Іресси® в дозі 250 мг, час досягнення рівноважної концентрації, загальний плазмовий кліренс і рівноважна концентрація були схожі для груп пацієнтів з нормальною функцією печінки і з помірною печінковою недостатністю. Дані по 4 пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю внаслідок метастазів у печінку дозволяють припустити, що рівноважна концентрація у цих пацієнтів схожа з такою у пацієнтів з нормальною функцією печінки.

Особливості дії Іресси® у пацієнтів з порушеннями функції печінки внаслідок цирозу або гепатиту не досліджені.

Протипоказано при вагітності. На час лікування слід припинити грудне вигодовування.

- підвищена чутливість до гефітинібом або інших компонентів препарату;

- вагітність і період грудного вигодовування;

- дитячий та підлітковий вік (безпека та ефективність у даної групи пацієнтів не оцінена).

З обережністю:

- ідіопатичний фіброз легенів;

- інтерстиціальна пневмонія;

- пневмоконіоз;

- постлучевая Пневмонія;

- лікарська пневмонія (відзначений підвищений рівень смертності від цих захворювань на тлі лікування Ірессой®);

- підвищення активності печінкових трансаміназ.

Найбільш поширеними побічними ефектами, які спостерігаються більш ніж в 20% випадків, були діарея, шкірні вугрі, свербіж, сухість шкіри.

Зазвичай несприятливі реакції проявляються протягом першого місяця застосування препарату і, як правило, оборотні. Приблизно у 8% пацієнтів відзначалися серйозні небажані реакції (3-4 ступінь тяжкості згідно загальним критеріям токсичності).

Однак тільки у 1% пацієнтів терапія була припинена внаслідок побічних реакцій.

Спостерігалися небажані реакції представлені нижче.

Визначення частоти побічних реакцій: дуже часто (> 10%); часто (> 1-≤10%); іноді (> 0,1-≤1%); рідко (> 0,01-≤0,1%); дуже рідко (<0,01%).

З боку системи згортання крові: часто - гематурія і носова кровотеча; іноді - гіпокоагуляція і / або підвищення частоти кровотеч на фоні прийому варфарину.

З боку органів травлення: дуже часто - діарея (в окремих випадках виражена), нудота; часто - блювання, анорексія, стоматит, дегідратація, безсимптомне підвищення активності печінкових трансаміназ; рідко - панкреатит.

З боку органів зору: часто - кон'юнктивіт, блефарит; іноді - оборотна ерозія рогівки, порушення росту вій.

З боку органів дихання: іноді - інтерстиціальна пневмонія (3-4 ступеня токсичності, аж до летального результату).

З боку шкіри та шкірних покривів: дуже часто - висип (пустульозний), свербіж, сухість шкіри на тлі еритеми; часто - зміни нігтів, алопеція; дуже рідко - токсичний епідермальний некроліз і мультиформна ексудативна еритема.

Алергічні реакції: дуже рідко - ангіоневротичний набряк, кропив'янка.

Інші: часто - астенія, підвищення температури тіла.

Внутрішньо, незалежно від прийому їжі, по 250 мг 1 раз на добу.

Пігулка також може бути розчинена в 100 мл питної (негазованої) води. Інші рідини використовувати не можна. Для правильного розчинення необхідно опустити таблетку у воду, не розминаючи, помішувати до повного розчинення (приблизно 10 хв) і тут же випити отриманий розчин. Налити ще половину склянки води, обмиваючи стінки, і випити отриманий розчин. Розчин Іресси® можна також призначати через назогастральний зонд.

Не потрібно корекції дози Іресси® залежно від віку пацієнтів, маси тіла, етнічної та статевої приналежності, функції нирок, а також при помірній та тяжкій печінковій недостатності, обумовленої метастатичним ураженням печінки.

Корекція дози: у пацієнтів, в яких складно зняти симптоми діареї на фоні лікування або побічними реакціями з боку шкірних покривів можливий короткостроковий перерву в лікуванні (до 14 днів), з подальшим відновленням лікування Ірессой® в дозі 250 мг / доб.

Симптоми (можливі): збільшення частоти і тяжкості деяких побічних реакцій, головним чином діареї і шкірної висипки.

Лікування: симптоматична терапія. Антидот не відомий.

Сумісне призначення гефітинібу та рифампіцину (потужний індуктор ізоферменту CYP3A4) призводить до зменшення середніх значень AUC для гефітинібу на 83%. Одночасне призначення гефітинібу та ітраконазолу (інгібітор ізоферменту CYP3A4) призводить до збільшення на 80% AUC гефітинібу, що може бути клінічно значущим, тому небажані явища залежать від дози і концентрації.

Одночасне призначення гефітинібу і препаратів, що сприяють значному і тривалого підвищення pH шлункового вмісту, призводило до зменшення AUC для гефітинібу на 47%.

При спільному застосуванні гефітинібу і вінорелбіна можливе посилення нейтропенічного дії вінорелбіна.

ЛЗ, індукують активність ізоферменту CYP3A4, можуть підвищувати метаболізм і знижувати концентрацію гефітинібу в плазмі крові. Таким чином, одночасне призначення гефітинібу з препаратами, індукторами ізоферменту CYP3A4, такими як фенітоїн, карбамазепін, барбітурати, настойка звіробою, може знизити ефективність гефітинібу.

Іноді у пацієнтів, що приймають Ірессу®, зазначалося интерстициальное ураження легень, в деяких випадках з летальним результатом. При наростанні таких симптомів, як задишка, кашель, лихоманка застосування препарату повинно бути припинено і негайно проведено обстеження. Якщо у пацієнта підтверджується наявність інтерстиціального легеневого захворювання, прийом Іресси® припиняють і пацієнту призначається відповідне лікування.

Найбільш часто розвиток інтерстиціальних уражень легенів спостерігалося в Японії (приблизно в 2% випадків у 27 000 пацієнтів, що приймають Ірессу®) в порівнянні з іншими країнами (в 0,3% випадків серед 39000 пацієнтів).

Серед факторів, що підвищують ризик розвитку інтерстиціального ураження легень, були відзначені: куріння, важкий загальний стан (PS> 2), нормальна легенева тканина за даними комп'ютерної томографії <50%, тривалість хвороби (недрібноклітинний рак легенів) <6 міс, інтерстиціальна пневмонія в анамнезі, похилий вік (> 55 років), супутні серцево-судинні захворювання.

На тлі прийому Іресси® було відзначено безсимптомне підвищення активності печінкових трансаміназ, у зв'язку з чим рекомендується періодично оцінювати печінкову функцію. При вираженому підвищенні активності трансаміназ прийом препарату повинен бути припинений.

У пацієнтів, що приймають варфарин, необхідно регулярно контролювати протромбіновий час.

При появі будь-яких симптомів з боку органів зору або при розвитку важкої або тривалої діареї, нудоти, блювоти або анорексії пацієнт повинен негайно звернутися до лікаря.

При застосуванні Іресси® в комбінації з променевою терапією в якості терапії першої лінії у дітей з гліомою стовбура мозку або нерадикально віддаленої гліомою супратенторіальні локалізації повідомлялося про чотирьох випадках (1 - летальний) крововиливів у головний мозок. Ще 1 випадок крововиливу в головний мозок відзначений у дитини з Епендимома при монотерапії Ірессой®. У дорослих пацієнтів з недрібноклітинним раком легені при лікуванні Ірессой® подібні побічні явища не зафіксовані в жодному разі.

Чоловікам і жінкам дітородного віку під час лікування Ірессой® і, як мінімум, протягом 3 міс після слід використовувати надійні методи контрацепції.

Оскільки під час проведення терапії препаратом Іресса® можуть розвинутися такі побічні дії, як астенія, нудота і блювота, необхідно дотримуватися обережності при водінні автомобілем і заняттях іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.

Пацієнтам з рідкісними спадковими захворюваннями, такими як непереносимість лактози, дефіцит лактази або синдромом мальабсорбції Ірессу® слід призначати з обережністю, у зв'язку з наявністю у складі лактози.

При температурі не вище 30 ° C.

48 мес.

L Противоопухолевые препараты и иммуномодуляторы

L01 Противоопухолевые препараты

L01X Другие противоопухолевые препараты

L01XX Прочие противоопухолевые препараты

L01XX31 Гефитиниб