Ринсулин Р – описание препарата, инструкция по применению, отзывы

Инсулин короткого действия.

Взаимодействует со специфическим рецептором внешней цитоплазматической мембраны клеток и образует инсулин-рецепторный комплекс, стимулирующий внутриклеточные процессы, в т.ч. синтез ряда ключевых ферментов (гексокиназы, пируваткиназы, гликогенсинтетазы и др.). Снижение содержания глюкозы в крови обусловлено повышением ее внутриклеточного транспорта, усилением поглощения и усвоения тканями, стимуляцией липогенеза, гликогеногенеза, снижением скорости продукции глюкозы печенью и др. Продолжительность действия препаратов инсулина в основном обусловлена скоростью всасывания, которая зависит от нескольких факторов (например от дозы, способа и места введения), в связи с чем профиль действия инсулина подвержен значительным колебаниям как у различных людей, так и у одного и того же человека.

В среднем после п/к введения препарат начинает действовать через 30 мин, максимальный эффект развивается между 1 и 3 ч, продолжительность действия — 8 ч.

- сахарный диабет типа 1;

- сахарный диабет типа 2: стадия резистентности к пероральным гипогликемическим средствам, частичная резистентность к этим препаратам (при проведении комбинированной терапии), интеркуррентные заболевания;

- гестационный сахарный диабет;

- неотложные состояния у больных сахарным диабетом, сопровождающиеся декомпенсацией углеводного обмена.

розчин для ін'єкцій 100 МО / мл; флакон (флакончик) 10 мл, пачка картонна 1;

розчин для ін'єкцій 100 МО / мл; картридж 3 мл, упаковка контурна чарункова 5, пачка картонна 1;

розчин для ін'єкцій 40 МО / мл; флакон (флакончик) 10 мл, пачка картонна 1;

розчин для ін'єкцій 40 МО / мл; картридж 3 мл, пачка картонна 5;

розчин для ін'єкцій 100 МО / мл; картридж 3 мл, упаковка контурна пластикова (піддони) 5, пачка картонна 1;

розчин для ін'єкцій 100 МО / мл; флакон (флакончик) 10 мл, пачка картонна 1;

розчин для ін'єкцій 100 МО / мл; картридж 3 мл, пачка картонна 5;

Повнота всмоктування і початок ефекту інсуліну залежить від способу введення (п / к, в / м), місця запровадження (живіт, стегно, сідниці), дози (об'єму введеного інсуліну), концентрації інсуліну в препараті і ін. Розподіляється по тканинах нерівномірно; не проникає через плацентарний бар'єр і в грудне молоко. Руйнується інсуліназой в основному в печінці та нирках. T1 / 2 - кілька хвилин. Виводиться нирками (30-80%).

- Гіпоглікемія;

- Підвищена індивідуальна чутливість до інсуліну або будь-якого з компонентів препарату.

Зумовлені впливом на вуглеводний обмін: гіпоглікемічні стани (блідість шкірних покривів, посилення потовиділення, серцебиття, тремор, відчуття голоду, збудження, парестезії в області рота, слабкість, головний біль, запаморочення, зниження гостроти зору). Виражена гіпоглікемія може призвести до розвитку гіпоглікемічної коми.

Алергічні реакції: рідко - шкірний висип, набряк Квінке, вкрай рідко - анафілактичний шок.

Місцеві реакції: гіперемія, набряклість і свербіж у місці ін'єкції, при тривалому застосуванні - ліподистрофія в місці ін'єкції.

Інші: набряки, минущі зниження гостроти зору (зазвичай на початку терапії).

П / к, в / м і в / в. Доза і шлях введення препарату визначаються лікарем індивідуально в кожному конкретному випадку на підставі рівня глюкози в крові.

У середньому добова доза препарату коливається від 0,5 до 1 МО / кг (залежить від індивідуальних особливостей пацієнта і рівня глюкози крові).

Препарат вводиться за 30 хв до прийому їжі або легкої закуски, що містить вуглеводи.

Температура введеного інсуліну повинна відповідати кімнатній.

При монотерапії препаратом кратність введення становить 3 рази на добу (при необхідності - 5-6 разів на добу). При добовій дозі, що перевищує 0,6 МО / кг, необхідно вводити у вигляді 2-х і більше ін'єкцій в різні області тіла.

Препарат зазвичай вводиться п / к в передню черевну стінку. Ін'єкції можна робити також в стегно, сідницю або область дельтоподібного м'яза плеча. Необхідно змінювати місця ін'єкцій в межах анатомічної області, щоб запобігти розвитку липодистрофий. При підшкірному введенні інсуліну необхідно проявляти обережність, щоб при ін'єкції не потрапити в кровоносну судину. Після ін'єкції не слід масажувати місце введення.

В / м і в / в препарат можна вводити тільки під контролем лікаря.

Рінсулін Р - інсулін короткої дії і зазвичай використовується в комбінації з інсуліном середньої тривалості дії (Рінсулін НПХ).

Симптоми: можливий розвиток гіпоглікемії.

Лікування: легку гіпоглікемію пацієнт може усунути сам, прийнявши всередину цукор або багаті вуглеводами продукти харчування. Тому хворим на цукровий діабет рекомендується постійно носити з собою цукор, солодощі, печиво або солодкий фруктовий сік.

У важких випадках, при втраті пацієнтом свідомості, в / в вводять 40% розчин декстрози (глюкози); в / м, п / к, в / в - глюкагон. Після відновлення свідомості пацієнтові рекомендують прийняти їжу, багату вуглеводами, для запобігання повторного розвитку гіпоглікемії.

Є ряд ЛЗ, які впливають на потребу в інсуліні. Гіпоглікемічна дія інсуліну підсилюють пероральні гіпоглікемічні препарати, інгібітори МАО, інгібітори АПФ, інгібітори карбоангідрази, неселективні бета-адреноблокатори, бромокриптин, октреотид, сульфаніламіди, анаболічні стероїди, тетрацикліни, клофібрат, кетоконазол, мебендазол, піридоксин, теофілін, циклофосфамід, фенфлурамін, препарати літію, препарати, що містять етанол.

Гіпоглікемічна дія інсуліну послаблюють глюкагон, соматропін, естрогени, пероральні контрацептиви, ГКС, йодовмісні тиреоїдні гормони, тіазидні діуретики, петльові діуретики, гепарин, трициклічні антидепресанти, симпатоміметики, даназол, клонідин, епінефрин, блокатори H1-гістамінових рецепторів, БКК, діазоксид, морфін, фенітоїн, нікотин. Під впливом резерпіну і саліцилатів можливо як ослаблення, так і посилення дії препарату.

Не можна використовувати препарат, якщо в розчині з'явився осад.

На тлі терапії інсуліном необхідний постійний контроль рівня глюкози в крові.

Причинами гіпоглікемії крім передозування інсуліну можуть бути: заміна препарату, пропуск прийому їжі, блювання, діарея, збільшення фізичної активності, захворювання, що знижують потребу в інсуліні (порушення функції печінки і нирок, гіпофункція кори надниркових залоз, гіпофіза або щитовидної залози), зміна місця ін'єкції, а також взаємодія з іншими ЛЗ.

Неправильне дозування або перерви у введенні інсуліну, особливо у хворих на цукровий діабет типу 1, можуть призвести до гіперглікемії. Звичайно перші симптоми гіперглікемії розвиваються поступово, протягом декількох годин або днів. Вони включають поява спраги, часте сечовипускання, нудоту, блювоту, запаморочення, почервоніння і сухість шкіри, сухість у роті, втрату апетиту, запах ацетону в повітрі. Якщо не проводити лікування, гіперглікемія при цукровому діабеті типу 1 може призводити до розвитку небезпечного для життя діабетичного кетоацидозу.

Дозу інсуліну необхідно коригувати при порушенні функції щитовидної залози, хвороби Аддісона, гіпопітуїтаризмі, порушеннях функції печінки та нирок і цукровому діабеті у осіб старше 65 років.

Корекція дози інсуліну може також знадобитися, якщо хворий збільшує інтенсивність фізичної активності або змінює звичну дієту.

Супутні захворювання, особливо інфекції та стани, що супроводжуються лихоманкою, збільшують потребу в інсуліні.

Перехід з одного виду інсуліну на інший слід проводити під контролем рівня глюкози в крові.

Препарат знижує толерантність до алкоголю.

У зв'язку з можливістю до преципітації в деяких катетери не рекомендується використання препарату в інсулінових насосах.

У зв'язку з первинним призначенням інсуліну, сумний його виду або за наявності значних фізичних чи психічних стресів можливе зниження здатності до водіння автомобіля або до управління різними механізмами, а також занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної уваги і швидкості психічних і рухових реакцій.

Список Б .: У захищеному від світла місці, при температурі 2-8 ° C. Не допускати заморожування.

24 мес.

A Пищеварительный тракт и обмен веществ

A10 Препараты для лечения сахарного диабета

A10A Инсулины и их аналоги

A10AB Инсулины и их аналоги короткого действия

A10AB01 Insulin (human)