Ромесек – описание препарата, инструкция по применению, отзывы

Ингибитор H+-K+-АТФ-азы. Тормозит активность H+-K+-АТФ-азы в париетальных клетках желудка и блокирует тем самым заключительную стадию секреции соляной кислоты. Это приводит к снижению уровня базальной и стимулированной секреции, независимо от природы раздражителя. Вследствие снижения секреции кислоты уменьшает или нормализует воздействие кислоты на пищевод у пациентов с рефлюкс-эзофагитом.

Омепразол оказывает бактерицидный эффект на Helicobacter pylori. Эрадикация H. pylori при одновременном применении омепразола и антибиотиков позволяет быстро купировать симптомы заболевания, достичь высокой степени заживления поврежденной слизистой и стойкой длительной ремиссии и уменьшить вероятность развития кровотечения из ЖКТ.

Язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки в фазе обострения (в т.ч. ассоциированная с Helicobacter pylori), рефлюкс-эзофагит, синдром Золлингера - Эллисона, эрозивно-язвенные поражения желудка и двенадцатиперстной кишки, связанные с приемом НПВС.

капсули, розчинні в кишечнику 20 мг; флакон (флакончик) пластиковий 14, пачка картонна 1;

капсули, розчинні в кишечнику 20 мг; стрип алюмінієвий 10, пачка картонна 1;

капсули, розчинні в кишечнику 20 мг; стрип алюмінієвий 10, пачка картонна 2;

капсули, розчинні в кишечнику 20 мг; стрип алюмінієвий 10, пачка картонна 3;

капсули, розчинні в кишечнику 20 мг; стрип алюмінієвий 10, пачка картонна 10;

При прийомі всередину швидко абсорбується з ЖКТ. Проникає в парієтальні клітини слизової оболонки шлунка. Зв'язування з білками плазми близько 95%, переважно з альбумінами.

Біотрансформується в печінці. Виводиться нирками - 72-80%, з калом - близько 20%. T1 / 2 0.5-1 г. У пацієнтів з хронічними захворюваннями печінки T1 / 2 збільшується до 3 г.

У зв'язку з відсутністю клінічного досвіду омепразол не рекомендується застосовувати при вагітності. При необхідності застосування в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.

Хронічні захворювання печінки (у т.ч. в анамнезі), підвищена чутливість до омепразолу.

З боку травної системи: рідко - нудота, діарея, запор, болі в животі, метеоризм.

З боку ЦНС: рідко - головний біль, запаморочення, слабкість.

З боку системи кровотворення: в окремих випадках - анемія, еозинопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія.

З боку сечовидільної системи: в окремих випадках - гематурія, протеїнурія.

З боку кістково-м'язової системи: в окремих випадках - артралгія, м'язова слабкість, міалгія.

Алергічні реакції: рідко - шкірний висип.

Всередину, запиваючи невеликою кількістю води (вміст капсули можна розжовувати).

Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у фазі загострення - по 1 капс. (20 мг) на добу протягом 2-4 тижнів (у резистентних випадках - до 2 капс. На добу).

Виразкова хвороба у фазі загострення та ерозивно-виразковий езофагіт - по 1-2 капс. на добу протягом 4-8 тижнів.

Ерозивно-виразкові ураження ШКТ, викликані прийомом НПЗЗ - по 1 капс. на добу протягом 4-8 тижнів.

Ерадикація Helicobacter pylori - по 1 капс. 2 рази на добу протягом 7 днів у поєднанні з антибактеріальними засобами.

Протирецидивне лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки - по 1 капс. на добу.

Протирецидивне лікування рефлюкс-езофагіту - по 1 капс. на добу протягом тривалого часу (до 6 міс).

Синдром Золлінгера-Еллісона - доза підбирається індивідуально залежно від початкового рівня шлункової секреції, звичайно починаючи з 60 мг на добу. При необхідності дозу збільшують до 80-120 мг на добу, в 2 прийоми.

Не описане.

При одночасному застосуванні описані випадки розвитку симптомів токсичної дії бензодіазепінів, що пов'язано з пригніченням активності ізоферментів CYP3A і, мабуть, CYP2C9.

При одночасному застосуванні з атракурію безилатом пролонгируются ефекти атракурію безилату.

При одночасному застосуванні з вісмуту, Трікалі діцітрата можливо небажане підвищення абсорбції вісмуту.

При одночасному застосуванні з дигоксином можливо невелике підвищення концентрації омепразолу в плазмі крові.

При одночасному застосуванні з дисульфірамом описаний випадок порушення свідомості і кататонії; з індинавіром - можливе зменшення концентрації індинавіру в плазмі крові; з кетоконазолом - зменшення абсорбції кетоконазолу.

При тривалому одночасному застосуванні з кларитроміцином відбувається підвищення концентрацій омепразолу і кларитроміцину в плазмі крові.

Описані випадки зменшення виведення метотрексату з організму у пацієнтів, які отримують омепразол.

При одночасному застосуванні з теофіліном можливо невелике підвищення кліренсу теофіліну.

Вважають, що при одночасному застосуванні омепразолу у високих дозах і фенітоїну можливе підвищення концентрації фенітоїну в плазмі крові.

Описані випадки підвищення концентрації циклоспорину в плазмі крові при одночасному застосуванні з цклоспоріном.

При одночасному застосуванні з еритроміцином описаний випадок підвищення концентрації омепразолу в плазмі крові, при цьому ефективність омепразолу зменшувалася.

Перед початком терапії необхідно виключити можливість наявності злоякісного процесу (особливо при виразці шлунка), тому лікування омепразолом може замаскувати симптоматику і відстрочити правильну діагностику.

На тлі застосування омепразолу можливе спотворення результатів лабораторних досліджень функції печінки і показників концентрації гастрину в плазмі крові.

Використання в педіатрії

У зв'язку з відсутністю досвіду клінічного застосування омепразол не рекомендується застосовувати у дітей.

Список Б .: У захищеному від вологи місці, при температурі не вище 25 ° C.

36 мес.

A Пищеварительный тракт и обмен веществ

A02 Препараты, применяемые при состояниях, связанных с нарушениями кислотности

A02B Противоязвенные средства и препараты, применяемые при гастроэзофагеальном рефлюксе

A02BC Ингибиторы протонового насоса

A02BC01 Omeprazole